Методична діяльність

Тема:Удосконалення форм і методів навчальної роботи учнів на уроках математики з метою активізації пізнавального інтересу

Якщо розпитати школярів, який предмет у них найулюбленіший, то навряд чи більшість з них назвуть математику. Очевидно, пояснюється це не тільки тим, що її вивчення багатьом дається нелегко, але також і тим, що деякі розділи шкільної математики іноді здаються недостатньо цікавими і часом, навіть, нудними. Однак абетка і граматика тієї чи іншої мови частенько теж не дуже цікаві, а тим часом тільки через їхнє вивчення полягає шлях до всієї літератури з її захоплюючими казками, розповідями, повістями, романами і віршами. Подібно до цього, через ті найпростіші, азбучні твердження математики, що вивчаються в школі, прокладається дорога до сучасної математики – майже неозорої своїм багатством царини людського знання, що з кожним роком знаходить усе більше застосування.

За останні десятиріччя кількість годин на вивчення математики значно зменшилась. Програма ж залишилась майже незмінною. Ще й добавились нові теми. Звичайно ж, часу на уроках катастрофічно не вистачає. Скільки цікавого, важливого залишається за лаштунками підручника і уроку! А кожний учитель так мріє, щоб його учні й необхідні навички придбали, й зацікавлено працювали, знали й любили його предмет, причому знали більше, ніж написано в підручнику. Людина із задоволенням працює, якщо захоплена роботою та любить її. Мислення учня активізується, якщо в нього виникло бажання розуміти, вивчати новий матеріал, з’явилась зацікавленість роботою, коли він стає співучасником навчально-пізнавального процесу. Тому зацікавити вивченням предмета й підтримувати цю зацікавленість у школярів є актуальним завданням для вчителя на кожному уроці.

Кожна хвилина уроку є дорогоцінною. Підвищити цінність кожної такої хвилини допоможе її емоційне сприйняття. Адже кожна мить уроку, що сприймалась з емоційним навантаженням, залишається в пам’яті учнів значно довше. Тому варто підбирати такий матеріал, який зможе пробудити подив, а як наслідок – інтерес до вивчення математики. Назвемо такий цікавий матеріал, який не перевантажений теоретичними викладками, і тому легко і з інтересом сприймається всіма учнями, “цікавинками навчання”. “Цікавинки навчання”, що привертають увагу майже всіх учнів, значно розширюють їх кругозір, сприяють підвищенню інтересу до вивчення предмета, повертають школярів до цієї красуні – математики, викликають бажання знати більше і поповнюють ряди її шанувальників.

Уміння бачити цікаве й дивуватися приносить дітям радість, стимулює до творчих пошуків, розвиває уяву. Таке вміння потрібно виховувати й розвивати в учнів систематично. У цьому і допоможуть цікаві факти, повідомляти які можна як на етапі мотивації навчання, щоб викликати в учнів здивування, суперечність чи нерозуміння і створити потребу нових знань, так і під час закріплення матеріалу, щоб показати практичну значимість тем, що вивчаються.

Добрати до кожної теми невеличкі цікаві повідомлення, які пожвавлять процес сприйняття “сухих” знань не складає великих труднощів і не забирає багато часу. Їх можна назвати математичними мініатюрами, бо вони лаконічні, але насичені корисною інформацією. Вчитель витратить на повідомлення цих фактів небагато часу, а користь від знайомства з ними величезна. Вони сприятимуть підвищенню інтересу до предмета, створенню позитивної емоційної атмосфери навчання математики. Вчитель може знайомити учнів з цікавими фактами сам або доручати це учням, може разом з гуртківцями випускати математичну газету, в якій розміщуватимуться ці статті.

Арсенал усіх “цікавинок”, що може застосувати вчитель на уроці, умовно можна поділити на дві групи. Першу утворюють організаційні прийоми, пов’язані з організацією уроку ( цікава форма подання завдань, нагородження найактивніших учнів символічними медалями, ігрові ситуації на уроці тощо).(див. додаток    ) Саме їх використання найчастіше відрізняє нетрадиційний урок від традиційного. Другу групу назвемо “інформаційними цікавинками”, і до неї увійде інформація навчально-пізнавального характеру, що викликає подив, цікавість в учнів. Ця інформація може ставити перед учнями проблему, а може просто примушувати їх замислитись над загальними питаннями математики.

Наведу кілька прикладів.

Інтерес до математики збільшується, якщо учні бачать її зв’язок з іншими предметами. В цьому плані велике значення мають інтегровані уроки, які ведуть 2 або 3 вчителя по різних предметах. Тому разом з вчителем музики ми провели інтегрований урок музики і математики в 6-му класі, де показали зв‘язок між нотами і звичайними дробами.

Підтримці інтересу до предмета сприяють не тільки цікаві форми проведення уроку але і розуміння учнем самого предмету. Якщо учень розуміє, що він робить і як це зробити, то йому, обов’язково, буде цікаво на уроці. Тому я намагаюсь вибирати різноманітні способи засвоєння і відпрацювання матеріалу. Один з таких способів – це навчання на помилках.

Як відомо, на помилках можна і треба вчитися. При цьому більш корисним вважають навчання на чужих помилках, ніж на власних. Але для того, щоб таке навчання відбулося, і в першому і в другому випадку від учня потребується перш за все вміння знайти помилку. Досвід показує, що цілеспрямоване формування даного вміння приносить значну користь, а невеликі додаткові затрати  з часом окупляться сторицею.

  Однією з форм роботи на уроці, яка сприяє кращому засвоєнню знань, умінь, є виконання усних вправ. За їх допомогою учні чіткіше розуміють суть математичних понять, теорем, математичних перетворень. Усні вправи активізують розумову діяльність учнів, розвивають увагу, спостережливість, пам’ять, мову, швидкість реакції, підвищують зацікавленість до матеріалу, що вивчається. Вони надають можливість вивчити великий за обсягом матеріал за більш короткий проміжок часу, дозволяють учителю судити про готовність класу до вивчення нового матеріалу, про ступінь його засвоєння, допомагають виявити помилки учнів. Усні вправи на початку уроку допомагають учням швидко включитися в роботу, в середині чи  кінці уроку служать своєрідною розрядкою після напруги і втоми, яка з’являється в результаті письмової роботи.

Не можна залишити без уваги і цікаву подачу самих завдань, якщо дозволяє матеріально-технічне оснащення кабінету. В мережах інтернету можна знайти багато цікавих задач з різних розділів математики. Саме така подача завдань дає можливість урізноманітнити задачі, які напрямлені на відпрацювання навичок, і зберегти зацікавленість учнів.

Приведу приклади цікавої подачі задач на теорему Піфагора:

Математичні диктанти

Математичні диктанти призначені для оперативного і систематичного контролю знань учнів. Такий контроль:

     по-перше, дозволяє досить чітко визначити рівень знань учнів у будь-який момент педагогічного процесу і оперативно усунути прогалини в їх підготовці;

по-друге, виховує в учнів відповідальне ставлення до роботи: вони звикають до того, що

перевірка знань за кожною темою обов’язкова.

Це сприяє включенню механізмів довготривалої пам’яті і тим самим створює передумову міцного засвоєння знань.

Математичні диктанти відіграють навчальну роль. Вислухавши фразу диктанту, учні записують алгебраїчний вираз (рівність, нерівність, формулу), виконують певну побудову тощо. При цьому від учнів іноді вимагаю відтворити вивчене формулювання, але обов’язково творчо підійти до завдання.

     Крім того, проведення математичних диктантів сприяє розвитку в учнів логічного мислення,

підвищенню їхньої математичної культури, збагаченню математичного мовлення. Виконуючи

завдання диктанту, учні привчаються до організованості, вчаться заощаджувати час, виробляють

звичку швидко зосереджуватися.

       Перевага математичних диктантів перед усними, письмовими вправами за індивідуальними картками полягає в тому, що всі учні класу одночасно виконують завдання, виробляється певний темп роботи. Наведу кілька прикладів:

1. Диктант з теми “ Відсотки “ ( 5 клас );

2. Диктант з теми “ Основна властивість дробу “ ( 6 клас );

3. Диктант з теми " Суміжні кути “ ( 7 клас );

4. Диктант з теми “ Многокутник“ ( 8 клас );

5. Диктант з теми “ Рівняння кола “ ( 9 клас );