З цим запитанням ми, вчителі,
стикаємося майже кожного дня. І дати відповідь на це “дитяче “, на перший
погляд, запитання дуже важко, хоч інтуїтивно все зрозуміло. Тому що діти, які
тільки починають шлях до знань, очікують чіткої відповіді.
“ Вчитися необхідно, щоб більше знати “. А навіщо знати більше ?
“ Вчитися потрібно, щоб вступити до ВНЗ “. А навіщо вступати у ВНЗ ? Щоб знову вчитися ?
“
Вчитися потрібно, щоб мати
повноцінне життя “. А як це
пов’язано із навчанням ?
І ми починаємо замислюватися над тим, як навчити дитину в школі тому, що
допоможе їй у справжньому дорослому житті. Кожний з нас стикається із
необхідністю досягти цієї мети. Тому ми повинні усвідомити, чого ми хочемо,
спланувати шлях досягнення, підібрати необхідні засоби; засвоїти необхідні
методи і, коригуючи у разі потреби свої дії, виконати намічене.
Якщо окремо дивитися на знання, які вчителі дають на своїх уроках( чи то
фізика, чи то біологія, або хімія, чи математика ), розуміємо, що більшість з
тих знань, які ми придбали у школі, в житті абсолютно не потрібні. Так навіщо ж
ми вчимо дітей тому, що їм не потрібно ? Мабуть, тому, що в самому процесі
навчання міститься те необхідне знання, без якого неможливо вижити в сучасному
світі. Це знання про те, як отримувати знання.
Вміння учнів самостійно добувати знання і вдосконалювати їх значно важливіше міцності придбаних знань, бо
сучасному суспільству, виробництву потрібні робітники, які можуть швидко і
правильно розв’язувати конкретні задачі, вести діалог з колегами і партнерами,
самостійно приймати рішення.
В рамках традиційної класно-урочної форми навчання зробити це важко, значно
краще застосовувати метод проектів. Суть і ідея його полягає в організації
самостійної, пошукової, творчої діяльності учнів.
В основу “ Технології
проектів “ покладена ідея про
спрямованість навчально-пізнавальної діяльності школярів на результат, який
одержуємо під час розв’язання
тієї чи іншої практичної або теоретично значимої проблеми. Зовнішній результат
можна побачити, усвідомити, застосувати в реальній практичній діяльності.
Внутрішній результат - досвід діяльності - стає безцінним надбанням учня, з’єднуючи
в собі знання і вміння, компетенції і цінності.
Епіграфом до проектного навчання може служити китайське прислів’я.
“
Скажи мені - і я забуду.
Покажи мені - і я запам’ятаю.
Залучи мене - і я навчуся “.
Проектна діяльність учнів дає найкращі результати в старших класах. Але
підготовка до серйозної проектної діяльності починається ще в 6 класі. Тому
перший проект, який я запропонувала своїм учням-шестикласникам, мав назву : “ Чому математику називають царицею наук? “, тому що поряд із запитаннями, які ми
розглянули вище, часто чую запитання : “Навіщо вчити математику?“
Цілі даного проекту:
·
Розглянути
історію виникнення математики;
·
дослідити
питання: математика залишається найдавнішою наукою, чи молодою наукою, яка
бурхливо розвивається, розширюючи галузі свого застосування ?
·
поміркувати,
чи могло людство обійтись без математики ?
·
скласти
збірник задач з предметів, що використовують математичні методи;
·
показати
учням глибокий зв’язок ,
навіть, музики з математикою;
·
провести
конкурс математичної казки;
·
вчити
дітей самостійно здобувати необхідну інформацію, користуючись мережею Інтернет
і бібліотекою.
Уміння, необхідні учням
·
Переміщення
мережею Інтернет;
·
володіння
програмою Microsoft
Word.
На першому уроці учням було запропоновано визначитися, чим вони хотіли би
займатися, шукаючи відповідь на дане запитання, і приєднатися до відповідної
групи (Додаток 1). Всі учні поділилися на 3 групи і обговорили протягом 5 хв, як вони
збираються реалізовувати свій проект.
На підготовку проекту давалося 3 тижні. Як тільки проекти були готові, був
виділений час на уроці для презентації 1 і 2 групою свого проекту, був проведений
позакласний захід ” Конкурс
математичної казки“ (Додаток 2) та інтегрований урок математики і музики (Додаток 3).
Оцінки за проект складалися з трьох
складових: самооцінка, взаємооцінка, оцінка вчителя.
Критерії оцінювання проекту:
·
Повнота
розкриття теми;
·
Оригінальність
розв’язання проблеми;
·
Якість
виконання;
·
Переконливість
презентації.
1 група,
використовуючи бібліотеку, мережу Інтернет, зібрала багато цікавої інформації
про те, як виникла
математика, хто був засновником математики як окремої науки, і розповіла про це класу.
2 група зацікавилась
питанням: «Які науки застосовують математику і які математичні методи вони використовують». Вони розробили і
оформили збірник задач, в якому зібрали задачі з біології, хімії, історії, географії,
фізики. Під час презентації проекту вони запропонували
розв’язати класу декілька задач, які відповідають рівню підготовленості учнів. (Додаток 4). Декілька задач були використані при створенні
презентації “ Чим пишаються українці“ (Додаток 5).
3 група підготувала і
провела ” Конкурс математичної казки “, де, показали, що може статися з тими, хто не вчить математику, і як вона допомагає вийти із скрутного
положення.
Перелік використаних джерел.
